Radio прищепкін

Хейт—це не просто злі коментарі під постами. Це емоційна буря, яка може зруйнувати людину зсередини, розколоти суспільство і навіть стати зброєю в інформаційній війні. Звідки він береться? Чому нас тягне до жорсткої критики інших? Чи буває хейт заслуженим? І що робити, якщо саме ви стали його жертвою або джерелом?

Психологи підсвічують тему хейту як феномену, що виходить далеко за межі простої неприязні. 

У часи кризи хейт стає ще агресивнішим, адже суспільство перебуває у стані постійного напруження. Але чи завжди він виправданий? І головне—як він впливає на нас самих?

Людська психіка влаштована так, що нам важливо ділити світ на «своїх» і «чужих». Це дозволяло вижити ще в первісні часи, але зараз перетворюється на токсичну зброю. Хейт часто є реакцією на страх, образу чи відчуття безсилля. Він може бути заслуженим, коли людина дійсно вчинила щось неприйнятне—скажімо, корупціонер, який вкрав у народу, або артист, який публічно підтримав агресора. Але і в таких випадках хейт часто не вирішує проблему, а лише розпалює емоції. Незаслужений хейт—це сліпа агресія, що базується на чутках, маніпуляціях або просто заздрості. Зірки кіно, музики, спорту, політики стають жертвами таких нападів, тому що суспільство завжди шукає винних у своїх бідах.

Якщо вас хейтять, варто розібратися, чи справді є причина. Якщо критика конструктивна—можливо, це шанс щось змінити. Якщо ж це просто потік агресії, що не має під собою ґрунту, найкраща стратегія—ігнорування або блокування. Але що робити, якщо саме ви починаєте відчувати бажання «знищити» когось у коментарях? Спитайте себе: «Чи справді ця людина заслужила мою ненависть?» і «Чи змінить мій хейт щось на краще?». Якщо відповідь «ні», можливо, краще витратити цей час на щось корисне для себе.

У країні, де йде війна, суспільство наелектризоване, і будь-яка публічна фігура чи звичайна людина може опинитися під шквалом ненависті. Побутовий хейт—це сварки через політичні погляди або навіть через те, хто купив дорогий автомобіль під час війни. Політичний хейт палає у соцмережах і перетворює будь-яку дискусію на поле бою. Суспільний хейт легко підігрівається медіа: від цькування артистів до звинувачень спортсменів у недостатньому патріотизмі.

Якщо ви зрозуміли, що самі стали джерелом хейту, варто поставити собі кілька питань. Чому вас так зачепила ця ситуація? Чи не спрямовуєте ви свою злість на людину, яка просто опинилася у фокусі суспільної уваги? Якщо ви не впевнені, чи є джерелом хейту, спробуйте проаналізувати свої пости та коментарі. Чи несуть вони конструктив, чи це лише виплеск емоцій? Якщо друг або колега натякнув, що ви перегинаєте палицю, варто прислухатися.

Україна зараз у стані війни, і рівень стресу зашкалює. Агресія накопичується, і часто вона виливається в хейт. Це небезпечно, бо розпалює внутрішні конфлікти, які грають на руку ворогу. Замість того, щоб знищувати когось у коментарях, варто спрямовувати енергію на реальні дії: допомагати, підтримувати, будувати. Світ не стає кращим від ще одного злого твіту, але він точно стає кращим від конкретних вчинків.